Практична робота №2 Литовські статути. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування

Тема уроку:  Практична робота №2 Литовські статути. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

Мета:

Повторити

-адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

-наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;

-роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;

Розвивати

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України

виховувати цікавість до предмету

Тип уроку: урок – практикум

Хід уроку:

  1. Оргмомент
  2. Мотивація
  3. Практичне заняття:

Урок складається з декількох етапів, на яких учні даються відповіді на питання.

На першому етапі поділяємо учнів на перший і другий варіант, на дошці написано кластер відповідей на питання самостійної роботи, орієнтуючись на нього учні обирають вірну відповідь

  І варіант ІІ варіант
1 привілейований панівний стан у Польщі, Литві, на українських та білоруських землях, які в XIV—XVIII ст. належали Великому князівству Литовському чи Речі Посполитій. (шляхта) становило майже десяту частину всього населення, не підлягало дії світського суду, у разі потреби його справи розглядалися у спеціальному суді єпископа.  (духівництво)
2 До напівпривілейованого стану належало, що мало привілеї на міське самоврядування, окремий становий суд, заняття ремеслами й торгівлею. Проте були також зобов’язані сплачувати податки, виконувати повинності на користь приватних власників міст або держави.(Міщанство) Найзаможнішою частиною населення міст був (патриціат)
3 Члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали, які виїжджали у військові походи зі своїми загонами під власними корогвами. Разом із князями утворювали елітну групу, яка була основою для формування державного апа­рату (пани) Дрібна шляхта, колишні вихідці із селян та міщан, які за свою військову службу одержали статус шляхти та земель­ні володіння (Зем`яни)
4 ремісники, дрібні торговці, селяни (плебс) це­хові майстри та торговці середньої заможності (бюргерство)
5 особисто вільні, сплачували феодалам натуральну й грошову ренту (данники) Вершина панівного стану (шляхта)
6. вели господарство на ділянках, що належали феодалам (тяглові) Поділ князівських родів, до них належали Острожські, Заславські, Сангушки (княжата головні)
7. Документ, який узаконив відокремлення станів серед заможного населення (1й литовський статут 1529 р) Назвіть дату та документ у якому всіх  привелійованих – найбагатших– зрівняли в правах(2й литовський статут 1566 р)
8. Право на самоуправління в місті (магдебурзьке право) пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам. (прівелей)
9. великі групи людей, що мають закріплені законом права та обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв. (стани населення) Хутір, маєток, велике багатогалузеве господарство, вся земля належить панові, основа це праця селян (фільварок)
10. Становий виборний орган самоврядування (магістрат) Суд в кримінальних справах (лава)
11. Суд в цивільних справах (рада) Союзна держава, що складається з декількох державних утворень (федеративна держава)
12 Назва, що використовується стосовно РП (шляхетськя держава) Запровадив кріпосне право, який документ+дата  (3й Литовський статут 1588)
13 У РП було запроваджено адміністративно територіальний устрій, за яким всю територію поділено на (воєводства) На чолі цієї адміністративної одиниці в РП були старости (повіти)
14 Законодавчий орган влади в РП (сейм) Кам’янець центр якого воєводства (Подільського)
15 Король РП (Сигизмунд Август ІІ) Литва проти Московії брала участь у яких війнах (Ливонських)
16 Унія – синонім (союз) Включення Литви до складу Польщі називається (інкорпорація)
17 Рік унії (1569) Принцип об’єднання Литви та Польщі (рівності)
18 Український шляхтич, «некоронований король» ( Острожський) Частина населення, що займались степовими промислами, чинило опір турецько-татарським нападам (Козацтво)
19 Очолював раду (бургомістр) Очолював Лаву (війт)
20 Осередок торгівлі (ярмарка) Об’єднання ремісників  (цех)

Проводимо перевірку обмінюючись зошитами

Другий етап «Дидактична гра три речення» – учні за допомогою трьох речень висловлюють головну думку змісту теми практичного заняття. Умова – речення повинні бути найкоротші, але і водночас найточніше відображати цю тему.

Третій етап скласти сінквейн за темою уроку.

Четвертий етап написати номера питання в ту колонку, яка відображає позитивні наслідки унії, і аналогічно негативні

+
1,3,4 2,5,6
  1. об’єдналася більшість українських земель
  2. Проникнення на Україну  польських феодалів, захоплення  українських земель.
  3. Посилився європейський вплив
  4. Прискорення освоєння Подніпров’я
  5. Закріпачення селян
  6. Національно-релігійні утиски
  • Підведення підсумків практичної роботи
  • Домашнє завдання опереджаюче  – підготувати доповідь «Яким я уявляю козака?»

Заповнити контурну карту  «Українське козацтво»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *