тема уроку: Головні цілі пізнання минулого. Фах історика (фрагмент уроку)

Мета уроку:

Вивчити:

  • імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;
  • імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.
  • значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;
  • взаємопов’язаність історичних подій;
  • правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;

Розвивати уміння:

  • відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;
  • підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;
  • зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;
  • пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

Виховувати: емоційно – вольові погляди учнів, щодо історичного світогляду

Основні поняття теми: «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Тип уроку: урок практична робота.

Хід уроку

  1. Оргмомент
  2. АОЗ
  3. Мотивація (вчитель звертається до учнів з завданням визначити джерело історичної інформації – уявіть собі ви йдете на гори, прийшли до її вершини і бачите там каміння, а на камінні є надпис, ви читаєте її: “Я цар, великий цар, я рушив війною на сусідню державу, підкорив її, захопив у рабство всіх мешканців. Хто знищить це каміння, його покарають боги”)

– Учні, подивіться чого торкається моя рука, що ви бачите ??? (Стіл)

– Давайте уявимо, що кришка у столу це історія, а ніжки – це її помічники. А давайте приберемо біля столу ніжки, він буде столом?

-Ні.

– Значить і історія, не існуватиме як наука, якщо у неї не буде помічників. А допомога історії надають, такі науки.

4.Етап практичної роботи:

1) Робота зі словником. Ознайомтеся з допоміжними історичними дисциплінами.

– які з них вам відомі?

Перерахуйте науки – помічниці історії


1. – археологія 2. – палеографія 3. – ономастика 4. – геральдика 5. – сфрагістика 6. – нумізматика 7. – генеалогія 8. – метрологія

1. – археологія – історична дисципліна, що вивчає за речовими джерелами історичне минуле людства

2. – палеографія – допоміжна історична дисципліна (спеціальна історико – філологічна дисципліна), що вивчає історію письма, закономірності розвитку його графічних форм, а також пам’ятники стародавньої писемності в цілях їх прочитання, визначення автора, часу і місця створення.

3. – ономастика – наука, що вивчає власні імена всіх типів і їх проісхожденіе.4. -5. – 4. – геральдика – спеціальна історична дисципліна, що займається вивченням гербів, а також традиція і практика їх використання. 5. – сфрагістика – допоміжна історична дисципліна, що вивчає друку (матриці) і їх відбитки на різних матеріалах. 6. – нумізматика – допоміжна історична дисципліна, що вивчає історію монетної чеканки і грошового обігу.

7. – генеалогія – допоміжна історична дисципліна, займається вивченням споріднених взаємозв’язків людей, історією пологів, походженням окремих осіб, встановленням родинних зв’язків, складанням покоління розписів і генеалогічних древ.

8. – метрологія – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.

Я пропоную вам Бліц – турнір, визначити, яка наука вивчає предмети, які я вам буду показувати.

Лист литопису – палеографія.

Медаль – фалеристика.

Герб – геральдика.

Монета – нумізматика.

Печатка- сфрагістика

Родовідне древо – генеалогія.

Прапор –

Вексилологія – історична дисципліна, що займається вивченням прапорів і прапорів. Вона споріднена геральдиці. Дійсно багато рис об’єднують прапори з гербами, дуже часто прапори були лише одним із способів передачі гербового зображення. Але все ж не слід ототожнювати герби і прапори. Вони, хоча і «ягоди одного поля», але відмінностей в їх історії предостатньо.

Кувшин – археологія

Ваги- метрологія

Розподіляємо учнів на 2 варіанти – письмове джерело та речове,якщо джерело відноситься до письмового встає перший варіант, якщо речові – встає другий варіант

  1. грамоти, 2. зброя, 3.монети, 4. одяг, 5. сандалі, 6.документи, 7. знаряддя праці, 8.посуд, 9. мемуари, 10. билини, 11. медалі, 12. спогади

до письмових відносимо 1,6,9,10,12. До речових відносимо 2,3,4,5,7,8,11

Вчитель просить записати у зошитах план аналізу історичного джерела:

  1. До якого джерела відносять предмет
  2. Де ця річ може зберігатись (музей, бібліотека, архів)
  3. З чого зроблений предмет
  4. Що зображено на джерелі
  5. Для чого використовують

За цим планом вчитель пропонує проаналізувати ілюстрації

Підсумок уроку: Таким чином вивчаючи історичні джерела, вчені за маленькми крупицями відновлюють історичне минуле. Робота історика це головоломка, невідомі літери, мова, матеріал – це інформація, саме її досліджує історик.

Домашнє завдання – за планом скласти доповідь про історичне джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *