Вступ. «Довге» Дев’ятнадцяте століття в історії України: територія, населення, влада
| Ранній Новий час в історії України: здобутки і втрати. Відлуння європейських подій XVIII ст. в Україні. |
| Між двома імперіями: Україна на політичній карті Європи на зламі XVIII–ХІХ ст. Практична робота № 1 |
| Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської імперій. |
| Українська територія та її залюдненість: чисельність, соціальний і національний склад населення. |
| «Довге» ХІХ століття: період модернізації та національних рухів у Європі. Ознаки модернізації. Узагальнення навчального матеріалу. |
Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
| Нові російські порядки: імперське освоєння українського простору. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини. |
| Французько-російська війна 1812 р. та плани Наполеона щодо Східної Європи. |
| Соціальні та економічні зміни: криза кріпосницької системи, розмивання станових перегородок. Шляхетсько-дворянська верства. |
| Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси. Практична робота № 2 |
| Початок українського національного руху («національне відродження»): шляхетський етап. Асимілятори і традиціоналісти. |
| Новгород-Сіверський гурток автономістів. Харківський осередок українського руху. Практична робота № 3 |
| Формування сучасної національної ідентичності. Кирило-Мефодіївське братство та ідея всеслов’янської республіки-федерації. |
| Нації та націоналізм у сприйнятті людей ХІХ століття. Політичне та етнічне розуміння нації. Соціальні та політичні рухи. |
| Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. «Українське питання» в баченні російської влади й громадськості. |
| Імперська «теорія офіційної народності» («православ’я – самодержавство – народність»). Ліквідація Греко-католицької церкви в Російській імперії. Узагальнення навчального матеріалу |
Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
| Адміністративно-територіальний устрій українських регіонів у складі Австрійської імперії. Практична робота № 4 |
| Соціальний та етнічний склад населення. Організація імперської влади. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ. «Освічений абсолютизм». |
| Початки українського національного руху в Австрійській імперії. Закарпатські «будителі». |
| Товариство галицьких греко-католицьких священників. Національна діяльність Греко-католицької церкви. |
| Гурток «Руська трійця». Дискусія про абетку (кирилиця чи латиниця) в Галичині. |
| «Весна народів» та суголосні їй події в Галичині, Буковині й Закарпатті в 1848–1849 рр. Узагальнення навчального матеріалу. |
Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
| Повсякденне життя сільського і міського населення. Практична робота № 5 |
| Умови розвитку освіти й культури в Україні. Імперська політика в галузі освіти й наук. |
| Університети в Україні (Львівський, Харківський, Київський): освітнє, наукове, соціальне та політичне призначення. |
| Становлення сучасної української літературної мови. Музика, театр, образотворче мистецтво та архітектура у світлі культурно-мистецьких течій класицизму і романтизму та розвитку національного руху. |
| Національно-культурне життя поляків, росіян, євреїв, німців, кримських татар на теренах України. Єврейські «штетли». Узагальнення. Тематичний контроль. |
Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.
| Україна в контексті міжнародних політичних подій середини ХІХ ст. |
| Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х рр. Модернізація промисловості й сільського господарства. Практична робота № 6 |
| Торгівля. Втягнення підприємств України в імперський ринок. Урбанізація. |
| Зміни в соціальній структурі населення. Становлення української інтелігенції. Розширення сфери застосування найманої праці. |
| Формування робітництва. Труднощі адаптації селян до міських умов життя. Українські підприємці. Взаємини між підприємцями і найманими робітниками. |
| Український національний рух: організаційно-культурницький (інституційний або народницький) етап. Узагальнення |
| Хлопомани і громадівський рух. Київська громада. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. |
| «Братство (Братерство) тарасівців». Ідейні основи українського руху: Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. |
| Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху: Валуєвський циркуляр і Емський указ. |
| Польський, єврейський та кримськотатарський рухи в Україні. Польське повстання 1863–1864 рр. Практична робота № 7 |
| Громадсько-політичне та культурне життя єврейського населення: ортодокси та асимілятори. Сіонізм. |
| Кримськотатарське національне відродження. Узагальнення. Тематичний контроль. |
Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій поло-вині ХІХ ст.
| Національно-політичні й культурні течії в українському русі Галичини і Буковини: русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). |
| Зростання української політичної активності. Українсько-польське суперництво в Галичині. Практична робота № 8 |
| Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. |
| Пореформені (після скасування панщини в 1848 р.) зміни у становищі селянства. |
| Нафтова промисловість Дрогобиччини. Кооперативний рух. Трудова еміграція. Узагальнення. Тематичний контроль. |
Розділ 6. Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації
| Населення України на початку ХХ ст. Індустріальна модернізація. |
| Український національний рух: політичний етап. Радикалізація руху. Автономістська й самостійницька течії в національному русі. |
| Консолідація української нації. Українці в російській революції 1905–1907 рр. Практична робота № 9 |
| Український національний рух і його опоненти в умовах пореволюційної (столипінської) реакції 1907–1914 рр. Узагальнення. Тематичний контроль. |
Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.
| Повсякдення села та міста. Громада як форма організації сільського населення, відмінність української сільської громади від російської общини. |
| Реалізм другої половини ХІХ ст. як світоглядна і культурно-мистецька течія. Практична робота № 10 |
| Участь церкви (релігійних організацій) і духівництва у формуванні основ новочасного українського суспільства. |
| Зміни у світосприйнятті та відчутті людиною простору. |
| Узагальнююче повторення |