Тема уроку: Практична робота №2 Литовські статути. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.
Мета:
Повторити
-адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
-наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
-роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
Розвивати
- розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України
виховувати цікавість до предмету
Тип уроку: урок – практикум
Хід уроку:
- Оргмомент
- Мотивація
- Практичне заняття:
Урок складається з декількох етапів, на яких учні даються відповіді на питання.
На першому етапі поділяємо учнів на перший і другий варіант, на дошці написано кластер відповідей на питання самостійної роботи, орієнтуючись на нього учні обирають вірну відповідь
| І варіант | ІІ варіант | |
| 1 | привілейований панівний стан у Польщі, Литві, на українських та білоруських землях, які в XIV—XVIII ст. належали Великому князівству Литовському чи Речі Посполитій. (шляхта) | становило майже десяту частину всього населення, не підлягало дії світського суду, у разі потреби його справи розглядалися у спеціальному суді єпископа. (духівництво) |
| 2 | До напівпривілейованого стану належало, що мало привілеї на міське самоврядування, окремий становий суд, заняття ремеслами й торгівлею. Проте були також зобов’язані сплачувати податки, виконувати повинності на користь приватних власників міст або держави.(Міщанство) | Найзаможнішою частиною населення міст був (патриціат) |
| 3 | Члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали, які виїжджали у військові походи зі своїми загонами під власними корогвами. Разом із князями утворювали елітну групу, яка була основою для формування державного апарату (пани) | Дрібна шляхта, колишні вихідці із селян та міщан, які за свою військову службу одержали статус шляхти та земельні володіння (Зем`яни) |
| 4 | ремісники, дрібні торговці, селяни (плебс) | цехові майстри та торговці середньої заможності (бюргерство) |
| 5 | особисто вільні, сплачували феодалам натуральну й грошову ренту (данники) | Вершина панівного стану (шляхта) |
| 6. | вели господарство на ділянках, що належали феодалам (тяглові) | Поділ князівських родів, до них належали Острожські, Заславські, Сангушки (княжата головні) |
| 7. | Документ, який узаконив відокремлення станів серед заможного населення (1й литовський статут 1529 р) | Назвіть дату та документ у якому всіх привелійованих – найбагатших– зрівняли в правах(2й литовський статут 1566 р) |
| 8. | Право на самоуправління в місті (магдебурзьке право) | пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам. (прівелей) |
| 9. | великі групи людей, що мають закріплені законом права та обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв. (стани населення) | Хутір, маєток, велике багатогалузеве господарство, вся земля належить панові, основа це праця селян (фільварок) |
| 10. | Становий виборний орган самоврядування (магістрат) | Суд в кримінальних справах (лава) |
| 11. | Суд в цивільних справах (рада) | Союзна держава, що складається з декількох державних утворень (федеративна держава) |
| 12 | Назва, що використовується стосовно РП (шляхетськя держава) | Запровадив кріпосне право, який документ+дата (3й Литовський статут 1588) |
| 13 | У РП було запроваджено адміністративно територіальний устрій, за яким всю територію поділено на (воєводства) | На чолі цієї адміністративної одиниці в РП були старости (повіти) |
| 14 | Законодавчий орган влади в РП (сейм) | Кам’янець центр якого воєводства (Подільського) |
| 15 | Король РП (Сигизмунд Август ІІ) | Литва проти Московії брала участь у яких війнах (Ливонських) |
| 16 | Унія – синонім (союз) | Включення Литви до складу Польщі називається (інкорпорація) |
| 17 | Рік унії (1569) | Принцип об’єднання Литви та Польщі (рівності) |
| 18 | Український шляхтич, «некоронований король» ( Острожський) | Частина населення, що займались степовими промислами, чинило опір турецько-татарським нападам (Козацтво) |
| 19 | Очолював раду (бургомістр) | Очолював Лаву (війт) |
| 20 | Осередок торгівлі (ярмарка) | Об’єднання ремісників (цех) |
Проводимо перевірку обмінюючись зошитами
Другий етап «Дидактична гра три речення» – учні за допомогою трьох речень висловлюють головну думку змісту теми практичного заняття. Умова – речення повинні бути найкоротші, але і водночас найточніше відображати цю тему.
Третій етап скласти сінквейн за темою уроку.
Четвертий етап написати номера питання в ту колонку, яка відображає позитивні наслідки унії, і аналогічно негативні
| + | – |
| 1,3,4 | 2,5,6 |
- об’єдналася більшість українських земель
- Проникнення на Україну польських феодалів, захоплення українських земель.
- Посилився європейський вплив
- Прискорення освоєння Подніпров’я
- Закріпачення селян
- Національно-релігійні утиски
- Підведення підсумків практичної роботи
- Домашнє завдання опереджаюче – підготувати доповідь «Яким я уявляю козака?»
Заповнити контурну карту «Українське козацтво»