Мета уроку:
Вивчити:
- імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;
- імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.
- значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;
- взаємопов’язаність історичних подій;
- правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;
Розвивати уміння:
- відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;
- підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;
- зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;
- пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.
Виховувати: емоційно – вольові погляди учнів, щодо історичного світогляду
Основні поняття теми: «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».
Тип уроку: урок практична робота.
Хід уроку
- Оргмомент
- АОЗ
- Мотивація (вчитель звертається до учнів з завданням визначити джерело історичної інформації – уявіть собі ви йдете на гори, прийшли до її вершини і бачите там каміння, а на камінні є надпис, ви читаєте її: “Я цар, великий цар, я рушив війною на сусідню державу, підкорив її, захопив у рабство всіх мешканців. Хто знищить це каміння, його покарають боги”)
– Учні, подивіться чого торкається моя рука, що ви бачите ??? (Стіл)
– Давайте уявимо, що кришка у столу це історія, а ніжки – це її помічники. А давайте приберемо біля столу ніжки, він буде столом?
-Ні.
– Значить і історія, не існуватиме як наука, якщо у неї не буде помічників. А допомога історії надають, такі науки.
4.Етап практичної роботи:
1) Робота зі словником. Ознайомтеся з допоміжними історичними дисциплінами.
– які з них вам відомі?
Перерахуйте науки – помічниці історії
1. – археологія 2. – палеографія 3. – ономастика 4. –
геральдика 5. – сфрагістика 6. – нумізматика 7. – генеалогія 8. – метрологія
1. – археологія – історична дисципліна, що вивчає за речовими джерелами історичне минуле людства
2. – палеографія – допоміжна історична дисципліна (спеціальна історико – філологічна дисципліна), що вивчає історію письма, закономірності розвитку його графічних форм, а також пам’ятники стародавньої писемності в цілях їх прочитання, визначення автора, часу і місця створення.
3. – ономастика – наука, що вивчає власні імена всіх типів і їх проісхожденіе.4. -5. – 4. – геральдика – спеціальна історична дисципліна, що займається вивченням гербів, а також традиція і практика їх використання. 5. – сфрагістика – допоміжна історична дисципліна, що вивчає друку (матриці) і їх відбитки на різних матеріалах. 6. – нумізматика – допоміжна історична дисципліна, що вивчає історію монетної чеканки і грошового обігу.
7. – генеалогія – допоміжна історична дисципліна, займається вивченням споріднених взаємозв’язків людей, історією пологів, походженням окремих осіб, встановленням родинних зв’язків, складанням покоління розписів і генеалогічних древ.
8. – метрологія – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.
Я пропоную вам Бліц – турнір, визначити, яка наука вивчає предмети, які я вам буду показувати.
Лист литопису – палеографія.
Медаль – фалеристика.
Герб – геральдика.
Монета – нумізматика.
Печатка- сфрагістика
Родовідне древо – генеалогія.
Прапор –
Вексилологія – історична дисципліна, що займається вивченням прапорів і прапорів. Вона споріднена геральдиці. Дійсно багато рис об’єднують прапори з гербами, дуже часто прапори були лише одним із способів передачі гербового зображення. Але все ж не слід ототожнювати герби і прапори. Вони, хоча і «ягоди одного поля», але відмінностей в їх історії предостатньо.
Кувшин – археологія
Ваги- метрологія
Розподіляємо учнів на 2 варіанти – письмове джерело та речове,якщо джерело відноситься до письмового встає перший варіант, якщо речові – встає другий варіант
- грамоти, 2. зброя, 3.монети, 4. одяг, 5. сандалі, 6.документи, 7. знаряддя праці, 8.посуд, 9. мемуари, 10. билини, 11. медалі, 12. спогади
до письмових відносимо 1,6,9,10,12. До речових відносимо 2,3,4,5,7,8,11
Вчитель просить записати у зошитах план аналізу історичного джерела:
- До
якого джерела відносять предмет - Де ця
річ може зберігатись (музей, бібліотека, архів) - З чого
зроблений предмет - Що
зображено на джерелі - Для
чого використовують
За цим планом вчитель пропонує проаналізувати ілюстрації
Підсумок уроку: Таким чином вивчаючи історичні джерела, вчені за маленькми крупицями відновлюють історичне минуле. Робота історика це головоломка, невідомі літери, мова, матеріал – це інформація, саме її досліджує історик.
Домашнє завдання – за планом скласти доповідь про історичне джерело