Тема уроку: Правопорушення. Поняття та види правопорушень. Основи правознавства Особисті немайнові права батьків та дитини. Майнові права (право спільної сумісної власності на майно). Особисті немайнові та майнові обов’язки батьків та повнолітніх дітей. Неповнолітні як учасники сімейних правовідносин.
Опрацюй відеоматеріал ⬇️
Поведінка людини є найважливішою соціальною характеристикою особистості. Своєю поведінкою кожен із нас може принести іншим як користь, так і шкоду. Оцінюючи вчинки людини через правові норми, держава встановлює два основні види поведінки — правову (юридично значиму) і юридично нейтральну (таку, що не врегульовується правовими нормами).
Із точки зору відповідності правовим нормам, а також корисності або шкідливості наслідків правова поведінка може бути правомірною або неправомірною. Будь-яка поведінка, яка відповідає нормам права, є правомірною, тобто соціально корисною, а та, що їм не відповідає, є неправомірною, тобто протиправною — соціально шкідливою.
Для того щоб знати, яка дія людини є правопорушенням, потрібно знати її ознаки:
| Ознака | Характеристика |
| Акт поведінки, діяння | Виявляється в неправомірній дії або бездіяльності (утримання від дій тоді, коли закон вимагає протилежне), виявленій зовні. Не можуть бути правопорушеннями думки, почуття, уявлення, не виражені в конкретних діях |
| Свідомо-вольовий характер | Дії повинні залежати від волі та свідомості особи, вони мають бути добровільними |
| Поведінка лише дієздатних деліктоздатних осіб | Не є правопорушенням поведінка особи, яка не контролює свідомо свої вчинки (душевно або психічно хворий), або поведінка в ситуації, коли в людини немає вибору, крім протиправних дій (необхідна оборона) |
| Усвідомлення вини з боку правопорушника | Наявність внутрішнього негативного ставлення суб’єкта до інтересів окремих осіб та суспільства в цілому |
| Протиправність діяння | Порушення вимог правових норм. Це або невиконання обов’язків (протиправна бездіяльність), або порушення заборон (протиправні дії) |
| Соціальна шкідливість | Правопорушення завдає майнової, соціальної, моральної, політичної шкоди. Шкода — це сукупність негативних наслідків правопорушення |
| Суспільна небезпека | Реальна загроза інтересам держави, суспільства, особі |
Правопорушення — це суспільно шкідливе діяння (у формі дії або бездіяльності) дієздатної особи, що суперечить вимогам правових норм.
Будь-яке протиправне винне діяння (дія або бездіяльність), що завдає шкоди людям, суспільству чи державі й спричиняє юридичну відповідальність, називають правопорушенням. Приклади цього діяння: перехід дороги в невстановленому місці або коли відпочивальники розпалили багаття в лісі в спекотний літній день.
Правопорушення поділяють на види залежно від ступеня їх суспільної небезпеки. За цим критерієм розрізняються злочини і проступки.
Злочин — це передбачене кримінальним законодавством особливо суспільно небезпечне винне діяння, яке посягає на суспільний лад держави, її політичну, економічну систему, власність, життя, права та свободи особи.
Проступок — це правопорушення, яке завдає шкоду особі, суспільству, державі, здійснюється у різних сферах суспільного життя, має різні об’єктивпливу та юридичні наслідки.
Розрізняють такі види проступків:
— Конституційні — суспільно шкідливі протиправні вчинки, які завдаютьшкоду порядку організації та діяльності органів влади та управління, конституційним правам і свободам громадян, але не мають ознак складу злочину.
— Адміністративні — це правопорушення, які посягають на громадськийабо державний порядок, суспільні відносини у сфері державного управління,на відносини у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності органів держави тощо(порушення правил протипожежної безпеки, митних правил тощо).
— Цивільно-правові — це правопорушення у сфері майнових та пов’язанихз ними особистих немайнових відносин, які виникають між суб’єктами таскладають для них матеріальну чи духовну цінність (наприклад, невиконання зобов’язань за цивільно-правовим договором).
— Дисциплінарні — суспільно шкідливі вчинки, які завдають шкоду внутрішньому розпорядку діяльності підприємств, установ, організацій (наприклад, невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків працівником).
Основними відмінностями між злочином і проступком є такі.
Склад правопорушення — це сукупність ознак правопорушення в єдності його об’єктивних і суб’єктивних характеристик, які є необхідними для визначення діяння як правопорушення.
Такими характеристиками є:
1) об’єкт — суспільні відносини, які охороняються нормами права. Ними можуть бути майнові, трудові, політичні та інші права й інтереси суб’єктів права, державний і суспільний лад, стан навколишнього середовища, життя, честь, гідність, здоров’я людини тощо;
2) об’єктивна сторона — зовнішня сторона правопорушення, саме протиправне діяння (дія чи бездіяльність), шкідливий результат, що настав унаслідок цього, та причинний зв’язок між діянням та його результатом;
3) суб’єкт — фізична особа, яка має деліктоздатність, тобто може нести юридичну відповідальність;
4) суб’єктивна сторона — внутрішня сторона правопорушення, яка характеризується наявністю вини, тобто психічним ставленням особи до свого вчинку та його наслідків.
Правопорушення обов’язково завдає шкоди — моральної (образа, нервове напруження тощо), матеріальної (прямі збитки, втрата майна або коштів, втрата можливого прибутку), фізичної (смерть, шкода здоров’ю)
Правопорушення виникає лише тоді, коли порушено норму права.
Ознакою правопорушення є вина, яка може бути умисною (правопорушник усвідомлює що будуть шкідливі наслідки) або необережною (не бажав шкідливих наслідків)
Розрізняють дві основні форми вини: умисел і необережність.
📜 Плейлист відео та аудіоуроків: Основи правознавства 9 клас
➡️ Розробки до уроків за темами курсу “Основи правознавства“